Фантастичні дебюти: великі світи та маленькі світенята

Днями я у фейсбучику бурхливо раділа результатам Г’юго.

Енн Лекі таки зробила триплет й отримала три основні премії та купу інших. Плюс номінації на ще інші, включаючи Philip K. Dick Award та дуже цікаву The James Tiptree, Jr. Award.

Ну й особливого присмаку додає те, що це в Лекі дебютний роман. Тепер аж лячно братися: не лише через мову, а ще, бо: та що ж там аж такого? Хоча попередній бурхливий дебют в фантастичній літературі – “The Windup Girl” Бачігалупі я читала. Не можу сказати, що беззастережно сподобалося, але книжка дуже цікава. Ну, подивимося й тут.

І ще про дебюти, але особисті та місцеві ) Останніми роками я інколи меланхолійно спостерігала за конкурсами оповідань під егідою “Зоряної фортеці“. Хоча “спостерігала” – надто гучне слово. Читала звіти про результати та інколи оповідання переможців. А цього літа раптово набріла на старт “мантикорного” конкурсу мініатюр за мотивами творчості Коцюбинського. І нєжданчіком зрозуміла: а я знаю, як треба )

Деталі?

Мабуть, я протягом року-двох читала забагато фантастики. У будь-якому разі, ідея: як переспівати оці “мотиви творчості” з’явилася миттєво. І миттєво ж відправилася на смітник, бо як її притомно реалізувати в межах 7 тисяч знаків – так і не вигадалось. А от дубль два мені сподобався, я його гарненько оповіла чоловікові й заспокоїлася на тиждень-два. Аж потім мене почало гризти сумління – такі непевні часи, звичне життя може скінчитися будь-якої миті, а я сиджу вдома, нічого не роблю та бібліотеку Мьоніна поповнюю. Соромно!

Видушити з себе зусилля й написати-таки цей короткий текстик було не дуже важко. Мініатюрки я в дитинстві писала, ідея прозора, як сльоза морської свинки, стилізації під мову того часу не потребує, а потік свідомості – чи не єдине, що мені справді подобається поміж спадків модернізму :Р

Важче було звернутися за допомогою до бета-рідерів (дякую вам, я вас дуже люблю, ви найкращі!). Відправити заявку – уже виконати програму-мінімум. А потім залишалося жувати нігті. І коли моя мініатюрка вийшла в фінал – від радісного верещання стіни здригнулися.

Бо дебют. Перше (ever!) фантастичне оповідання, яке я все ж таки записала, а не лише вигадала. Отаке воно вийшло.

А найфантастичніше в цій історії – результат. У мою голову він ще не втрамбувався.

Advertisements

2 thoughts on “Фантастичні дебюти: великі світи та маленькі світенята

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s