і про солодке

Іноді ходити до супермаркетів із думкою: “Взяти оте, оте, оце і не забути авокадо, аж потім можна обрати собі щось Таке…”, – категорично непедагогічно.
Випадково зачепилася оком за шеренгу малесеньких баночок із французьким медом. І все – хочу, хоч плач, провансальский із лавандових ланів.
А я щиро не люблю мед. І вживаю його хіба що в дресингах та маринадах…
Пів-вечора переконувала себе, що є 100500 адекватніших способів витратити ледь не сто гривень. Наразі майже вдало. Головне, не лізти до гугла – роздивлятися фотки з тих клятих ланів!
Хочу листівку із лавандовими полями!
О!

Отак вже краще )

Advertisements

17 thoughts on “і про солодке

  1. у мене теж така штука є – побачу якусь річ і ходжу, не можу викинути з голови, доки не куплю)
    я в Ізраїлі взагалі взяла собі за правило регулярно пробувати нові їстівні речі (голландські вафлі з карамеллю, манго, тістечка різні) і виправдовувала трату грошей жагою пізнання

    Подобається

    • але ж чудове пояснення для забаганок ) я його досі використовувала у випадках із: а не скуштувати якийсь тропічний фрукт – але чомусь далеко у цих дослідженнях не просунулася. мабуть то, що надто вже хочеться досліджувати предмет еее за місцем його походження )

      о, якось не випадало сказати! Ладо, ти теж подарувала мені мені таке поповнення до дивних “хочу!” – хочу на власні очі побачити мигдаль у цвіту – ти про нього так розповідала!

      Подобається

  2. А, так он який ти там мед побачила… А я його обхаяв, як звичайний магазинний, не придивившись… Ясно. Ну, давай спробуєм наступного разу, якщо хотітимеш і доти. Я щиро лавандового теж ще не їв.

    Подобається

    • це правда ) але в мене часто трапляється те, що в деяких тринетах звуть “битвою між хом’яком та жабою” (бажанням більше-більше і розсудливою жадністю “А точно воно треба?”). змушена зізнатися, що жаба перемагає частіше )))

      Подобається

        • а ще є проблема ранжування хом’яків. це, коли жаба каже: ти б оце краще отут зекономила та купила ще листівок/оту книжку/відклала ще трішки у “фонд Барбі”… і переконливо каже, холєра )))

          хоча це теж не вихід. іноді від справдження маленького бажання користі для настрою набагато більше, аніж від повільного крокування до якоїсь помітнішої мрії

          Подобається

    • як жеж це класно! мій найбільший успіх поки що – крихітний, але здоровий кущик розмарину на підвіконні – пахне, аж страшно (нє, карликовий базилік в мене теж є – але він якось такого захвату не викликає)

      Подобається

      • Я лаванду виростила з насіння, спочатку розсаду на підвіконні, а потім посадила. І з пакетика вийшов кущик один. Насіння, яке сіяла просто у грунт, не проросло. А ще пробувала верес, купила горщик, але він не акліматизувався в нашому селі.
        І лаванда, знаєш, вона гарна, коли ціле поле,а так, на кущику, кілька манюніх квіток, ледь помітних. Я ще не знаю про сорти, у мене лаванда лікарська, а їх є кілька сортів. Минулого року кущик був геть благенький, а в цьому ми приїхали, а там солідний кущ.:)

        Подобається

        • о, виходить лаванда – вона з умовних дволітників. тобто, направду багатолітна рослина, але справжньої спортивної форми набуває не одразу. мій розмаринчик отак минулого літа декілька листочків мав, а зараз вже гілочки відростив.

          их, чи пошукати й собі лавандове насіння – на підвіконні ж більше кущика не виростиш. а поле… а на поле краще було б тоді вже кудись з’їздити. цікаво, у нас ще не здогадалися її спеціально ростити – десь, скажімо, у Криму…

          Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s