і про позитив

Оскільки канікульци в мене вийшли емоційно своєрідні, і попри всі намагання розслабитися й отримувати задоволення – Льоса все не відпускає
Я знову вирішила форсувати позитив )
Цього разу без котиків, цього разу про ляльок. До того ж таких, яких в мене й нема )
Певною мірою оцей пост є дуже зброченною ілюстрацією до попереднього, адже йдеться про маленьку колекцію мателлівських ляльок When I Read I Dream з чотирьох книжкових героїнь, про двох з яких останніми днями згадувалося )


Не можу сказати, що цих невеличких дівчаток якось надто складно знайти, але й поширеними їх вже також не назвеш. До того ж, у різних місцях вони можуть коштувати, що ой як для їхнього статусу, тому я все не можу визначитися: треба вони мені чи ні…
Дві точно не дуже, адже ні Павутиння Шарлотти, ні Гайді я не читала, і не впевнена чи є в тому сенс )

24.81 КБ

31.72 КБ

А без внутрішнього беку навіть симпатичні ляльки такого плану не чіпляють.

З двома іншими й справа інакша.
Якими б не були претензії до “Джо” із Маленьких жінок – якась вона надто спокійна, надто охайна, надто зачісана – не кажучи вже про надто молода порівняно із персонажем – чомусь вона мені подобається )

27.91 КБ

Але заочна улюблениця в мене їхня Енн-Аня. Теж занадто чепурненька й солоденька версія, але нічого не знаю… Вона класна! І вдягнена в жовте )))

22.31 КБ

Брати чи не брати – от в чьому питання )))

Advertisements

6 thoughts on “і про позитив

  1. Оця остання – Аня з Зелених Мезонинів? Надто акуратна.:) А з жовтим платтям там щось було, що вона чи таке плаття хотіла, а тітка їх не купувала, щось таке . Треба перечитати.:)
    Мені Аня більше на Пеппі схожою уявляється, а ця – чиста Анніка.:) Може Пеппі – трансформована Аня?

    Подобається

    • я також вважаю, що принаймні зачіску можна було зробити правильнішою ) з іншого боку, в Ані ж був культ красивих речей ) то це виходить ідеальна Аня в її уявленні. хоча нє – вона ж тут руда )))

      у Пеппі і Ані якісь вектори різні. Пеппі – це такий дистильований дитячий романтизм із бешкетуванням і пригодами. а в Ані – вже романтизм підлітково-дівочий. хоча, зрозуміло, забавки навроді Елейн закінчувалися не дуже романтично.
      Пеппі мені в дитинстві нагадувала якусь більш людьську-адекватну-приземлену версію Пітера Пена. але я її дуже давно не перечитувала

      Подобається

    • особливо в поросячому випадку )

      природність прошивки волосся – це загалом велика лялькова проблема. часто доводиться абстрагуватися ) та в будь-якому разі хотілося потримати котрусь з цих в руках – ще жодної колекційної ляльки-дитини живцем не бачила

      Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s