як я вже казала, цього року мені чомусь читалося із умовним олівцем напоготові. загалом робити списки та рахувати патички я люблю з малого дитинства, але ж не завжди є час, натхнення та сенс. а тут мені було цікаво створити, так би мовити, власний річний читацький портрет.
статистична увага торкнулася декількох моментів: а) наскільки традиційним є коло читання з точки зору “Читаємо нове чи перевіренних авторів”; б) кого читалося більше – письменників чоловіків або жінок; в) традиційна цікава мені книжкова географія – отут була репетиція
єдине, варто зазначити, що цього року експеримент не можна назвати абсолютно чистим, бо я читала книжки не лише на власний розсуд, а й у межах флешмобу. то було лише 27 книжок, але деякі показники воно мені помітно скорегувало.
отже. у 2011-му часу для читання було багато, фільмів я дивилася менше, аніж звичайно, тому знову вдалося побити рекорд останніх часів. проте чергову історичну планку взяти так і не вийшло. мабуть, бо не мала того на меті )
усі розрахунки спираються на кількість прочитаних книжок (під книжками розуміємо твори формату від помітної повістини і далі – оповідання рахувалися збірками та антологіями), що дорівнює 189 “одиницям”
зі статевої точки зору минулого року впевнено перемогли письменники чоловіки. якщо чесно, я трохи здивувалася, бо раніше все було навпаки.
з країнами вийшло цікаво. США та Велика Британія йшли ніс до носу, але зрештою переможець лише один – бо прочитати за вчора “Последний континент” я тупо не встигла. тож маємо
високий показник Фінляндії – то Туве Янсон ) високий показник Росії – то флешмоб+нетривале захоплення Тургєнєвим. а взагалі – думала, країн буде більше. отаке я нудне створіння )
ну й зрештою… за рік було прочитано твори 142 авторів (не рахуючи авторів з антологій – чомусь мені так закортіло)
пропорція така:
а тепер найцікавіше для мене :Р
отакої. я справді не дуже люблю читати тих ж самих авторів. але щоб настільки…
фуф. десь так. чи ще щось порахувати? )