nota bene

під блоговим записом Ірини Славінської про книжки та переклад побачила прекрасне
коментатор, підписаний як Красовицкий Александр, крім іншого написав таке:

С одной стороны, Гранты развращают в том числе и потому, что зачастую грантодатели не следят за результатом траты своих денег. С другой, если их не будет, рынок переводов совсем умрет. И издателям приходится дико экономить на переводах, если нет гранта. Могу даже сказать, что часто приходится дешево перевести книгу со сложного языка через русский или английский, чем дорого заплатить переводчику с финского или арабского при прямом переводе.

це чудово, я вважаю. хочеться обійняти разом усіх українських видавців та порюмсати з ними хором

але мушу щиро зізнатися: буквально три дні тому головною розвагою мого чергового шопінг-забігу (нещодавна поява в домі рідера ще відбила в мене звичку підтримувати гривнею тих бідось – українських видавців) було захопливе порпання якраз у фолієвських новинках. нє, воно, звичайно, добре, коли тих новинок стільки, що можна порпатися. але я бадьоро перетрушувала усе потенційно цікаве в пошуках цих двох (хоча, я не жадібна, мені й одного вистачить) рядків: перекладено з/перекладено за

в результаті, як не помиляюся, три книжечки довелося відкласти. фатіт. повністю відмовлятися від купування книжок видавців-оптимізаторів я не буду – мені свої читацькі інтереси ближчі до тіла, аніж умовне уявлення про загальну справедливість. та й праця інших перекладачів заслуговує на винагороду. але дивитися у вихідні дані після Витівок кепського дівчиська, мабуть, стане звичкою. а краще виховати рефлекс.

та що тут найцікавіше – то це, власне, комплект тих самих книжок, які… ммм… адаптували (о!) за невідомим варіантом з невідомої мови люди, які світять лише ініціалами та прізвищами (а, може, все ж таки за оригіналом? – але ж я таке підозріле, вірю лише тому, що можу чітко прочитати). книжки ці, здебільшого, модні чи вже не модні, а класичні, проте достатньо маркетингово прибавливі. це якраз зрозуміло. одна тільки проблємка. з того, від купування чого відмовилася я, жодне видання не було гіпотетичним перекладом з дорогої “фінської чи арабської”. іспанська. французька (ну да, Сковороди на всіх не вистачить). турецька. шведська – не сказати, що така вже екзотика…

Advertisements

4 thoughts on “nota bene

    • от тому й намагаюся тепер уважніше дивитися. навіть, якщо фактаж (сюжет, діалоги, таке інше) не страждатиме, то все одне постає питання: а скільки залишиться від стилю автора, коли в інтерпретаторах і так не впевнений, а їх ще ціла черга вишикується

      Подобається

      • з іншого боку є книжки, які хочеться прочитати, а людського перекладу можна й не дочекатися
        я Памука у Фоліо купувала, навіть не глянула хто перекладав, може й на краще)

        Подобається

        • на жаль/щастя альтернативних перекладів зрозумілою мовою в сусідній країні друкують багато. звідти ж ноги в багатьох місцевих видавничих проблем ростуть. хоча здавалося б, якщо вже читач готовий чекати на український переклад, то є сенс зробити його якісно. ну, ніби вдячність за відданість ) (випадки, коли наші випереджують не поодинокі, але пропорційно до всього книжкового потоку – то не дуже серйозно)

          а з Памуком ситуація пристойна. я досі читала лише “Мене називають Червоний” в перекладі Кульчинського – то воно нормально йшло. і не дивлячись на всі ті холівари, що супроводжували обговорення якості перекладу “Снігу”. та от купила “Білу фортецю” – там хтось мені незнайомий, але з вихідниками все нормально – ніби з турецької

          Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s